- відлюдний
- —————————————————————————————відлю́днийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відлюдний — а, е. 1) Вільний від людей; безлюдний. 2) Далекий від інших населених пунктів; віддалений. 3) Те саме, що відлюдкуватий. 4) церк. Який зрікся людей, живучи в цілковитій самітності … Український тлумачний словник
анахоретний — а, е. Власт. анахоретові; пустельницький, відлюдний … Український тлумачний словник
відлюдність — ності, ж. Властивість за знач. відлюдний 1), 3) … Український тлумачний словник
відлюдно — Присл. до відлюдний 2), 3) … Український тлумачний словник
одл... — – одм... див. відл – відм; напр.: одла/мувати, одли/га, одли/нути, о/длиск, одлу/нюватися, одлю/дний, одмежо/вувати, одмерза/ти, одмі/тний і т. ін. див. відламувати, відлига, відлинути … Український тлумачний словник
скит — (грец. аскет) 1. Невеликий відлюдний монастир кількох ченців. 2. Келія монаха самітника … Архітектура і монументальне мистецтво
хійд — (монг.) Одинока обитель або відлюдний скит в Монголії … Архітектура і монументальне мистецтво
безлюдний — (де немає людей), нелюдний, незаселений, пустельний, дикий; малолюдний (де мало людей); відлюдний (який рідко відвідують люди); порожній, пустий (зазв. про приміщення, вулицю) … Словник синонімів української мови
відлюд(ь)куватий — (який тримається, мешкає осторонь від людей, самітно), відлюдний, нелюдимий, вовкуватий, дикий … Словник синонімів української мови
відлюд(ь)куватий — (який тримається, мешкає осторонь від людей, самітно), відлюдний, нелюдимий, вовкуватий, дикий … Словник синонімів української мови